Про цю подію описано в усіх чотирьох євангелистів (Мф. 21, 1-11; Мк. 11, 1-11; Лк. 19, 29-41; Ін. 12, 12-19). Урочистий вхід Господній в Єрусалим відзначається Православною Церквою в останню неділю перед світлим Христовим Воскресінням. Це свято також ще називається неділею Ваїй (гілок), Квітною або Вербною неділею, тому що в цей день віруючі освячують віття верби (яка заміняє в нас пальмові вітки).
"Радуйся Благодатна! Господь з Тобою…" ( Лк 1, 28 ), – саме такими радісними, для нас словами, звертається ангел Гавриїл до Пресвятої Богородиці. Ці слова радісні для нас тому, що саме цей день став початком нашого спасіння. Бог приходить на землю, щоби нас возвести на небо, тому що ще у предвічній раді Святої Тройці, коли ще не був створений всесвіт, Бог поклав Сину Своєму спасти людей від гріха і смерті. Саме Благовіщення і було виявленням цієї таїни, суть якої полягає в тому, що Син Божий стає Сином Людським, і у всьому, крім гріха, стає подібним нам. Саме через це, ця подія і є початком нашого спасіння від гріха і смерті.
Найважливішим з постів Православної Церкви вважається Великий піст, або свята Чотиридесятниця, встановлена з часів апостольських в спогад 40-денного посту Христа Спасителя. Св. Церква готує віруючих до Великого посту за три тижні (у чотири неділі). Особливості постового богослужіння полягають в тому, що багато співів і молитви співаються або вимовляються із земними полонами.
Піст — мистецтво, яким в досконалості володіли святі; було б небезпечно і самовпевнено з нашого боку намагатися опанувати цим мистецтвом без духовного міркування, без належної обережності. Усе великопісне богослужіння постійне нагадує нам про труднощі, перешкоди і спокуси, що встають перед тим, хто розраховує на власні сили, а не на Бога.
Від 10 березня до 27 квітня – свята Пасхи – триватиме Великий піст. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.
787 року врешті-решт було прийнято чіткі та ясні канони про необхідність шанувати ікони й розп’яття та боротися з викривленнями, надмірностями в цій справі. Прийнято не де-небудь і не ким-небудь, а на Вселенському соборі. Але, як мовиться, не встигло висохнути чорнило на підписаних рішеннях, як усе почалося спочатку: вогнища, кровопролиття, взаємні прокляття ну і, звичайно ж, велемудрі дискусії.
Святий Прокл, архиєпископ Константинопольський. І так, прийдіть і побачте славні чудеса: Сонце правди омивається у Йордані, Вогонь очищається у воді, Бог освячується від людини. Нині все творіння славословить і співає: «Благословен, хто йде в ім’я Господнє». Благословен, хто йде завжди, бо Він з’явився нині не вперше. Благословенний Той, Хто відвідує Творіння Своїм промислом; благословений Той, Хто зберігає небесну твердь непохитною, Який струнко веде незчисленні полки зірок, Який подає повітря для дихання творіння, Який зігрває надра землі для її плодоношення, Який втихомирює робурхане море, Який провадить невидимі джерела із глибини морської, направляє течію рік. Оглядаючи все це – вигукнемо і ми: «Благословен, хто йде в ім’я Господнє».
Про цю подію описано в усіх чотирьох євангелистів (Мф. 21, 1-11; Мк. 11, 1-11; Лк. 19, 29-41; Ін. 12, 12-19). Урочистий вхід Господній в Єрусалим відзначається Православною Церквою в останню неділю перед світлим Христовим Воскресінням. Це свято також ще називається неділею Ваїй (гілок), Квітною або Вербною неділею, тому що в цей день віруючі освячують віття верби (яка заміняє в нас пальмові вітки).
"Радуйся Благодатна! Господь з Тобою…" ( Лк 1, 28 ), – саме такими радісними, для нас словами, звертається ангел Гавриїл до Пресвятої Богородиці. Ці слова радісні для нас тому, що саме цей день став початком нашого спасіння. Бог приходить на землю, щоби нас возвести на небо, тому що ще у предвічній раді Святої Тройці, коли ще не був створений всесвіт, Бог поклав Сину Своєму спасти людей від гріха і смерті. Саме Благовіщення і було виявленням цієї таїни, суть якої полягає в тому, що Син Божий стає Сином Людським, і у всьому, крім гріха, стає подібним нам. Саме через це, ця подія і є початком нашого спасіння від гріха і смерті. 
Найважливішим з постів Православної Церкви вважається Великий піст, або свята Чотиридесятниця, встановлена з часів апостольських в спогад 40-денного посту Христа Спасителя. Св. Церква готує віруючих до Великого посту за три тижні (у чотири неділі). Особливості постового богослужіння полягають в тому, що багато співів і молитви співаються або вимовляються із земними полонами. 
Піст — мистецтво, яким в досконалості володіли святі; було б небезпечно і самовпевнено з нашого боку намагатися опанувати цим мистецтвом без духовного міркування, без належної обережності. Усе великопісне богослужіння постійне нагадує нам про труднощі, перешкоди і спокуси, що встають перед тим, хто розраховує на власні сили, а не на Бога.
Від 10 березня до 27 квітня – свята Пасхи – триватиме Великий піст. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.
787 року врешті-решт було прийнято чіткі та ясні канони про необхідність шанувати ікони й розп’яття та боротися з викривленнями, надмірностями в цій справі. Прийнято не де-небудь і не ким-небудь, а на Вселенському соборі. Але, як мовиться, не встигло висохнути чорнило на підписаних рішеннях, як усе почалося спочатку: вогнища, кровопролиття, взаємні прокляття ну і, звичайно ж, велемудрі дискусії. 
Святий Прокл, архиєпископ Константинопольський.
