Відреставровані Царські врата привезуть з Польщі до Києва 23 червня. Проте, презентуватимуть унікальну історичну пам'ятку ХVIII століття на початку липня. Оскільки її треба повністю обстежити та встановити у соборі. До офіційного відкриття врат у святині пройде виставка фоторобіт присвячена реставрації українського шедевру.
У 1108 Київський князь Святополк Ізяславович, онук Ярослава Мудрого, заснував на місці тодішнього Дмитрівського монастиря Михайлівський монастир. Того ж року й розпочалося спорудження монастирського храму, яке тривало до 1113 року. Велична споруда храму була увінчана тільки одним великим куполом, якого згодом оздобили золотом замість традиційного свинцю. Так з'явилася ця назва — Золотоверхий, оскільки це був перший і єдиний у місті свого часу храм з позолоченою банею. Таку ж назву перебрав й увесь монастир, якому належав цей храм.
Ця Літургія, батьківщиною якої вважається Месопотамія (міжріччя Тигру і Євфрату), що тривалий час входила до складу Персидської держави, виникла в середовищі східно-сирійських християн, вірних Церкви Сходу, більш відомої під назвою «Ассирійської» або «несторіанської». Згідно з переданням, що зберігається Церквою Сходу, зазначена Літургія має давнє походження і була сформована Аддаєм та Марієм, котрі були благовісниками віри Христової в Едесі, Селевкії-Ктезифоні та навколишніх поселеннях.
Ця Літургія, батьківщиною якої вважається Месопотамія (міжріччя Тигру і Євфрату), що тривалий час входила до складу Персидської держави, виникла в середовищі східно-сирійських християн, вірних Церкви Сходу, більш відомої під назвою «Ассирійської» або «несторіанської». Згідно з переказом, що зберігається Церквою Сходу, зазначена Літургія має давнє походження і була сформована Аддаєм та Марієм, котрі були благовісниками віри Христової в Едесі, Селевкії-Ктезифоні та навколишніх поселеннях.
6 квітня цього року в Актовому залі Київської Православної Богословської Академії відбулося урочисте засідання до дня пам’яті Святійшого Патріарха Мстислава. Цьогоріч Українська Православна Церква Київського Патріархату відзначає 110-ту річниця з дня народження свого першого Предстоятеля.
Квітневими днями 1998 р. УПЦ Київського Патріархату відзначала 100-річчя від Дня народження першого Патріарха Київського і всієї України Мстислава (Скрипника). Я був секретарем організаційного комітету, а очолював його Святійший Патріарх Філарет. Страннями Патріарха, Священного Синоду, єпископату, священикі та всіх вірних нашої Святої Церкви ми тоді врочисто і велично вшанували людину, яка заклала наріжний камінь відродження Церкви на новому - тепер найвищому – рівні, на рівні Церкви Патріаршої.
Борисо-Глібський собор є характерним зразком чернігівської архітектурної школи ХІІ ст. Хрестово-купольний, шестистовпний, увінчаний однією 25-метровою банею. Фасади храму визначаються великими площинами стін, розбитими тільки напівколонами, що йдуть від самого низу до карнизів. Cобор справляє враження міці, нерухомості та спокою. Йому притаманні й надзвичайна досконалість цегляного мурування, висока якість цегли-плінфи, витончене й цікаве різьблення білокам´яних капітелів на півколонах фасадів.
Відреставровані Царські врата привезуть з Польщі до Києва 23 червня. Проте, презентуватимуть унікальну історичну пам'ятку ХVIII століття на початку липня. Оскільки її треба повністю обстежити та встановити у соборі. До офіційного відкриття врат у святині пройде виставка фоторобіт присвячена реставрації українського шедевру. 
У 1108 Київський князь Святополк Ізяславович, онук Ярослава Мудрого, заснував на місці тодішнього Дмитрівського монастиря Михайлівський монастир. Того ж року й розпочалося спорудження монастирського храму, яке тривало до 1113 року. Велична споруда храму була увінчана тільки одним великим куполом, якого згодом оздобили золотом замість традиційного свинцю. Так з'явилася ця назва — Золотоверхий, оскільки це був перший і єдиний у місті свого часу храм з позолоченою банею. Таку ж назву перебрав й увесь монастир, якому належав цей храм. 
Ця Літургія, батьківщиною якої вважається Месопотамія (міжріччя Тигру і Євфрату), що тривалий час входила до складу Персидської держави, виникла в середовищі східно-сирійських християн, вірних Церкви Сходу, більш відомої під назвою «Ассирійської» або «несторіанської». Згідно з переказом, що зберігається Церквою Сходу, зазначена Літургія має давнє походження і була сформована Аддаєм та Марієм, котрі були благовісниками віри Христової в Едесі, Селевкії-Ктезифоні та навколишніх поселеннях.
6 квітня цього року в Актовому залі Київської Православної Богословської Академії відбулося урочисте засідання до дня пам’яті Святійшого Патріарха Мстислава. Цьогоріч Українська Православна Церква Київського Патріархату відзначає 110-ту річниця з дня народження свого першого Предстоятеля. 
Борисо-Глібський собор є характерним зразком чернігівської архітектурної школи ХІІ ст. Хрестово-купольний, шестистовпний, увінчаний однією 25-метровою банею. Фасади храму визначаються великими площинами стін, розбитими тільки напівколонами, що йдуть від самого низу до карнизів. Cобор справляє враження міці, нерухомості та спокою. Йому притаманні й надзвичайна досконалість цегляного мурування, висока якість цегли-плінфи, витончене й цікаве різьблення білокам´яних капітелів на півколонах фасадів. 
