Дорогі браття і сестри! Коли ми чуємо останні слова з вуст помираючої близької нам людини, то з великою почуттям ми вслухаємося і стараємося запам’ятати кожне промовлене в останнє у цьому житті людиною слово. Цей останній порух вуст людини, яка відходить у вічність, ми стараємось запам’ятати і згадуємо усе своє життя. Ці промовлені слова бувають різні – молитва, настанова, утіха. І все це закарбовується у нашій пам’яті.

Усякий страх, всяка тривога і неспокій від того в нас вселяються і нас тривожать та гнітять, що ми до Бога звертатися у таких випадках забуваємо, про Бога не пам’ятаємо. Тому нам потрібно не відкидати допомогу лікарів і просити за них у Бога, щоб він благословляв руки тих, хто нас лікує.

Прожити життя і не згрішити неправдою майже неможливо. Але те, що неможливе для нас, можливе для Бога. Віруюча людина, яка з дитинства виросла в атмосфері правди, органічно не переносить неправду. Там, де живе правда, - і сім'я міцна, і суспільство здорове.

Сьогодні Православна Церква згадує зішестя Святого Духа на апостолів. Як ви знаєте із Писання, видимо Дух Святий зійшов наче у вигляді вогненних язиків. Але сила Святого Духа виявилась усередині, в душах апостолів.