У неділю, 12 лютого 2012 року, Православна Церква молитовно вшановує пам'ять Собор вселенських учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого, сщмч. Іполита та з ним мчч. Кенсорина, Савина, Фрисії, діви, та інших 20 мчч. (ІІІ), прп. Зинона, посника Печерського, в Дальніх печерах (ХІV), прп. Зинона, учня свт. Василія Великого (V), мч. Феофила Нового (784), блгв. Петра, царя Болгарського (967).

Напередодні, 11 лютого у суботу ввечері Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора та соборного кліру відслужив Всенічне бдіння у Свято-Володимирському кафедральному соборі.

У неділю ранком Святійший Владика у співслужінні ігум. Кіріона (Інасарідзе), прот. Олега Іванова благочинного Тетіївського району та соборного духовенства звершив Божественну літургію.

На малому вході Патріарх Філарет підніс до сану архімандрита – ігум. Кіріона (Інасарідзе) з правом носіння митри.

Після прочитання Євангелія Святійший Патріарх виголосив проповідь: «В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри! Якщо коротко охарактеризувати моральний стан сучасного світу, можна сказати, що люди живуть блудно, подібно до того, як провадив своє життя молодший син з притчі про блудного сина. Сьогодні суспільство сповнене блудними синами і дочками; література і мистецтво, телебачення і музика, розмо­ви і думки наповнені духом розпусти і безсоромності.

Розповідаючи про страшну розпусту в світі перед пришестям Сина Божого, Сенека сказав: «Сором і цнотливість полетіли на небо, а невинності зовсім нема». Ці слова повністю можна віднести до нашого віку. Коли розкопали від лави і попелу Помпеї, світ побачив у всіх дрібницях розпусне життя людей того часу. Виявляється, що життя мешканців Помпеїв було наповнене таким жахливим блудом, що, за висловом одного мандрівника, достатньо побачити розчищені від попелу і лави Помпеї, щоб зрозуміти причину загибелі цього міста.

Чи не бачимо ми сьогодні повторення того явища, що було в Помпеях? Чи не готує сам сучасний спосіб життя свідомо і цілеспрямовано блудних синів і дочок нашого часу, під виглядом свободи і демо­кратії?

З ранніх років батьки отруюють своїх дітей відкритою розпустою, сварками на очах дітей, розлученнями. В той час, коли батьки, нерідко уже похилого віку, судяться, вступають у незаконні інтимні стосунки, в якому становищі знаходяться їхні діти і як все це впливає на їхнє виховання? Вони бачать усе, їхня психіка отруюється пороками батьків.

Діти і підлітки вчаться у школі. Що вони чують, про що читають, які кінофільми дивляться по телебаченню (часто навіть разом з батьками)? Все, що оточує їх у школі, вдома і на вулиці, штовхає молодь на шлях блуду і розпусти. Про таку молодь можна сказати: «Її сором і цнотливість полетіли на небо, а невинності зовсім нема».

На вулицях, у магазинах, у книжкових кіосках продаються фотографії, де зображено сцени блуду, і книги, які навчають розпусти. В журналах і газетах друкуються спокусливі повідомлення й оголошення. Одним словом, блуд іде широкою навалою, святкуючи свою перемогу. Не боячись Бога і не соромлячись людей, блуд заповнює вулиці, проникає у школи, сім’ї, заполонює літературу і засоби масової інформації.

I ось плоди: необмежена «свобода», тобто розквіт усіх видів злочинності. “Все мені дозволено”, – говорить сучасна людина. Плотська нестриманість призводить до того, що людина стає рабом своїх плотських пристрастей, які з часом переростають у протиприродні гріхи, про які навіть соромно говорити.

Блуд оскверняє думки, ослаблює волю, бруднить почуття. Він отруює гноєм і гниллю все духовне життя людини. Він нищить в душі бажання і стремління до всього чистого, святого, благородного, піднесеного. Він віддає людину під владу диявола.

Голос Божий, яким є совість, говорить: «Не впадай у розпусту, яка шкідлива і для тіла, а ще більше – для душі». А інший голос заперечує: «Насолоджуйся, поки живеш; помреш – усе для тебе закінчиться». Безліч людей підкоряється цьому ворожому голосу, бо не вистачає сили волі утриматися від спокуси. Всі розпусні люди мають слабку волю. Вони не можуть стримати свої плотські почуття. Піст виховує волю і зміцнює її. Сутність посту полягає у стриманості не стільки від їжі, скільки від гріха і насамперед – від блуду.
Життя блудних синів і дочок не завжди закінчується так щасливо, як у притчі Господній про блудного сина. Нерідко ми бачимо зовсім інший кінець – повну загибель і нерозкаяність.

Але релігійне піднесення серед частини населення свідчить про те, що не все загинуло. Не будемо забувати, що Бог створив нас не для загибелі, і Син Божий прийшов у світ, щоб спасти грішників, серед яких є і ми з вами. Ніхто не повинен впадати у відчай, бо, доки живе людина на світі, залишається надія на спасіння. Отець Небесний завжди готовий прийняти у Свої обійми грішну людину, яка визнає свої гріхи і кається в них. Чи не великою грішницею була преподобна Марія Єгипетська, але щиросерде покаяння і подвиг благочинний піднесли її до рівноангельської чистоти.

Господь не згадає і наші гріхи і поспішить нам назустріч, як вийшов люблячий євангельський батько назустріч своєму блудному сину, якщо усвідомимо свої провини і твердо вирішимо змінити своє життя.

Браття і сестри! Опам’ятаймося і покаймося! Покайтесь ви, хто розбещує народ! Покайтесь ви, хто йде на розпусту! Покайтеся батьки, які приносять дітей своїх у жертву Бахусу і Венері! Покайся і ти, молоде покоління. Пам’ятайте слова Екклезіаста, звернені до тебе, молода людино: «Веселись, юначе у юності твоїй, ходи дорогами серця твого і видіннями очей твоїх; тільки знай, що за все це Бог приведе тебе на суд» (Еккл. 11, 9). Амінь!»

За Божественною Літургією Патріарх Філарет звершив дияконську хіротонію над іподияконом Олександром Шмуригіним, секретарем синодального управління зовнішніх церковних зв'язків.

Після Божественної літургії був відслужений молебень до трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого.

Андрій ГОЛОВКОВ, кореспондент «Церква.info»
Свято-Володимирський кафедральний патріарший собор

Tags: богослужіння | Патріарх | хіротонія